Пам’ять Героїв

Фединяк Любомир

Заступник директора з виховної роботи

Любомир Фединяк народився 23 січня 1976 року в селі Кропивник. З дитинства захоплювався спортом, що стало його покликанням у житті. Після школи навчався у фізкультурному технікумі, а згодом закінчив Тернопільський університет. Його кар’єра була тісно пов’язана з вихованням молоді та розвитком спорту.

Розпочав свою трудову діяльність тренером з волейболу в ДЮСШ «Сокіл», а з 2000 року працював у Калуському політехнічному коледжі викладачем. Завдяки своїй професійності та відданості став заступником директора з виховної роботи. Як наставник і тренер збірної Калуша з волейболу, він здобув безліч нагород, виховавши сильну команду.

У 2015-2016 роках проходив службу під час часткової мобілізації, брав участь в АТО. З початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року знову став до лав ЗСУ. Загинув 7 березня 2022 року поблизу села Слобода-Кухарська.

Вічна пам’ять Герою

Мердух Роман

Роман Мердух народився 5 квітня 1994 року в Калуші. Був відомий своєю щирістю, наполегливістю та любов’ю до тварин. Після навчання у Калуському політехнічному коледжі та Львівському національному лісотехнічному університеті працював у різних сферах.

У лютому 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Загинув 25 березня 2022 року від кулі російського снайпера біля села Мала Рогань на Харківщині.

Вічна пам’ять Герою

Зіновій Кінаш

Захисник України

Зіновій Кінаш народився 25 березня 1971 року в місті Калуш. Навчався в Калуському політехнічному коледжі. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну повернувся з-за кордону, щоб захистити Батьківщину.

6 березня 2022 року був мобілізований і протягом 25 днів боровся з ворогом під Харковом, виконуючи обов’язки заступника команди. 31 березня 2022 року під час обстрілу позицій українських захисників російськими військами Зіновій загинув.

Похований 8 квітня 2022 року на Алеї слави міського закладу в Калуші. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «За оборону рідної держави».

Вічна пам’ять Герою

Сергій Барнич

Сапер, захисник України

Сергій Барнич народився 5 березня 1974 року в місті Калуш. Навчався в Калуському політехнічному коледжі. Після початку війни на Донбасі вступив до лав Збройних сил України та служив сапером у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс».

Загинув 26 березня 2021 року в районі села Шуми Донецької області під час обстрілу з боку російських окупантів, які застосували заборонене Мінськими домовленостями озброєння.

Похований на Алеї Слави міського кладовища в Калуші.

Вічна пам’ять Герою

Андрій Будзан

Старший лейтенант, захисник України

Андрій Іванович Будзан народився в 1976 році в місті Калуш Івано-Франківської області. Він навчався в Калуському політехнічному фаховому коледжі, де здобув фахову освіту.

19 січня 2023 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, де обіймав посаду команди стрілецької роти у званні старшого лейтенанта.

22 травня 2023 року загинув під час бойових дій на Донеччині, захищаючи Україну від російської агресії. 6 червня 2023 року громада Калуша попрощалася з Героєм, віддавши йому останню шану.

Вічна пам’ять Герою

Степан Вороновський

Снайпер, захисник України

Степан Олегович Вороновський народився 15 квітня 2002 року в селі Утішків, де закінчив 9 класів місцевої школи. У 2021 році завершив навчання в Калуському політехнічному коледжі. Після випуску проходив строкову службу, а згодом підписав контракт зі Збройними силами України. З дитинства мріяв бути військовим, цікавився історією та любив рибалити.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Степан брав участь у бойових діях як снайпер 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу 4-го аеромобільного батальйону 77-ї окремої аеромобільної бригади.

23 січня 2023 року Степан Вороновський героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Красна Гора на Донеччині. Його смерть стала великою втратою для родини, друзів і всіх, хто його знав.

Вічна пам’ять Герою

Микола Голіков

Захисник України

Микола Голіков народився 7 вересня 1993 року в селі Добровляни Калуського району. Після закінчення школи здобув спеціальність у Калуському політехнічному коледжі. У 2014 році приєднався до батальйону «Айдар», де, потрапивши в полон, провів 50 днів.

Після звільнення працював у Києві, зокрема в Межигір’ї, а згодом здобув ступінь магістра з технічного захисту інформації. З початком повномасштабної війни знову став на захист України.

27 лютого 2022 року отримав 10 кульових поранень під час оборони Києва. Лікарі боролися за його життя півтора місяця, але 16 квітня Герой помер. У травні 2023 року на його честь відкрили інтерактивну меморіальну дошку в Калуському політехнічному коледжі.

Вічна пам’ять Герою

Марат Дадабаєв

Заступник командира бойової машини, захисник України

Марат Дадабаєв народився 4 травня 1969 року в Ташкенті, Узбекистан. Коли йому було дев'ять місяців, батьки розлучилися, і мати переїхала з ним до Калуша. Після школи здобув спеціальність зварювальника у професійно-технічному училищі, а також спеціальність електрика у Калуському хіміко-технологічному технікумі (нині Калуський політехнічний фаховий коледж).

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Марат Дадабаєв добровільно приєднався до лав Збройних сил України. Він служив заступником командира бойової машини — навідником-оператором у гірсько-штурмовому відділенні, проявляючи героїзм і відданість своїй країні.

19 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Марат героїчно загинув. Його відвага і самопожертва стали прикладом для наслідування, а його смерть — великою втратою для всієї громади. Марат залишив по собі світлу пам'ять, яка назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і побратимів.

Вічна пам’ять Герою

Роман Мельник

Захисник України, позивний «Чорний»

Роман Мельник, позивний «Чорний», народився 10 лютого 1988 року в Калуші. Він був єдиною дитиною в сім'ї. Після дев'ятого класу вступив до Калуського хіміко-технологічного технікуму, де здобув спеціальність «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної та нафтогазопереробної промисловості» та кваліфікацію техніка-механіка.

Упродовж 22 днів відважний воїн боровся за життя. Роман мужньо погодився на ампутацію руки у Запорізькій обласній клінічній лікарні. Був евакуйований гелікоптером у головний клінічний військовий госпіталь міста Києва, пережив ампутацію ноги, але вижити йому не вдалося. Життя героя обірвалося ввечері 30 липня 2023 року.

За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, Почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, медаллю «За бойову звитягу». Також йому присвоєно звання «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».

Вічна пам’ять Герою

Григорій Мисюга

Командир відділення, захисник України (позивний «Грифон»)

Григорій Мисюга народився 1971 року. Був командиром відділення та командиром машини мотопіхотного відділення мотопіхотного батальйону. Загинув 25 липня на Донеччині під час стрілецького бою, мужньо та безстрашно захищаючи український народ.

Був досвідченим бійцем, який пройшов пекельні бої в АТО/ООС у районах Попасної, Бахмута, Кримського, Новоолександрівки та інших. На війну з московським ворогом Григорій пішов у перший же день повномасштабного вторгнення.

Як стало відомо, калушанин загинув 25 липня біля населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Воїн із позивним «Грифон» був мудрим та хоробрим у бою. Як тактик та стратег, він жодного разу не робив зайвих рухів і не панікував, завжди ділився досвідом з молодшими побратимами.

Вічна пам’ять Герою

Андрій Піхманець

Сержант, захисник України

Андрій Піхманець народився 1993 року, був старшим із двох синів у сім’ї. Навчався у загальноосвітній школі №7, а після її закінчення — у Калуському політехнічному коледжі. Ще під час навчання був призваний на строкову військову службу. За сумлінність, честь, хоробрість і відмінну підготовку йому було присвоєно звання сержанта.

Після служби працював в Україні та за кордоном. У листопаді минулого року був призваний до лав Збройних Сил України. Обов’язок захищати Батьківщину прийняв радо і з честю, вірно боронив Рідну Землю на передовій.

Загинув 1 липня під час виконання бойового завдання на Луганщині. Похований у Станьковій. Уперше війна своєю кривавою рукою торкнулася і цього села.

Доземний уклін за жертовний подвиг! Вічна пам’ять і шана достойному Синові Української землі!

Василь Фальовський

Навідник, захисник України

Василь Фальовський був навідником у складі 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади. 20 вересня 2022 року життя калушанина обірвалося під час боїв біля села Берестове під Бахмутом на Донеччині внаслідок ворожого танкового обстрілу.

Свій останній бій воїн прийняв під селом Берестове Бахмутського району. Наступного дня, 21 вересня, військові повідомили дружині Героя трагічну звістку. Спершу вона не могла повірити у втрату, адже ще зберігала повідомлення від чоловіка. Проте правда виявилася болючою.

Поховали воїна 24 вересня 2022 року на Алеї Слави міського кладовища. 20 квітня 2023 року на фасаді Калуського ліцею №7 відкрили інтерактивну меморіальну дошку з присвятою випускнику Василеві Фальовському.

Вічна пам’ять Герою

Віталій Лучка

Молодший сержант ЗСУ, позивний «Кум»

Віталій Лучка (позивний «Кум») — молодший сержант Збройних Сил України, який загинув 26 березня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Благодатне на Миколаївщині. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Йому було 37 років.

Народився і проживав у Калуші. Закінчив Калуський політехнічний коледж, а згодом Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу за спеціальністю інженера-механіка. Працював начальником військової охорони на Калуській ТЕЦ.

Мріяв про військову службу, проходив строкову службу у 2006–2007 роках. У 2021 році підписав контракт і служив у Калуському ТЦК. З початком повномасштабного вторгнення добровільно пішов на фронт. Був бійцем 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, командиром відділення гранатометного взводу.

Вічна пам’ять Герою

Валерій Сокіл

Солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади

Валерій Сокіл народився 27 вересня 1975 року в Калуші. Навчався у Калуській ЗОШ №4, а у 1991 році вступив до Калуського політехнічного коледжу на спеціальність «хімік-технолог». Після завершення навчання у 1994 році проходив строкову службу в місті Котовськ (нині Подільськ, Одеська область) на посаді артилериста.

У 1997 році одружився зі Світланою, виховував трьох дітей — синів Романа (1999) і Віталія (2001) та доньку Катерину (2016). Працював на магнієвому заводі концерну «Оріана», згодом — за кордоном. У 2017 році повернувся до роботи в ТОВ «Карпатнафтохім», де швидко освоїв професію апаратника та досяг найвищого, шостого розряду.

5 березня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив солдатом протитанкового артилерійського дивізіону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Побратими згадують його як мужнього й відважного воїна.

Загинув 19 червня 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу селища Врубівка Луганської області. Похований у селі Цвітова на Калущині.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «За заслуги перед Прикарпаттям».

Вічна пам’ять Герою

Юрій Ханас

Захисник України

Юрій Ханас народився 3 червня 1987 року у місті Калуш Івано-Франківської області. Навчався у Калуській ЗОШ №2. Займався футболом, захоплювався риболовлею, відвідував комп’ютерну школу. Закінчив Калуський політехнічний коледж, після чого вступив до Національного університету «Львівська політехніка». Навчався на кафедрі органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій, де здобув спеціальність інженера-технолога.

Після завершення навчання повернувся до Калуша та працював на заводі «Оріана». Був одружений, у подружжя народилося двоє дітей. Згодом разом із дружиною переїхав до міста Здолбунів на Рівненщині. Працював помічником машиніста обертових печей на підприємстві «Волиньцемент».

З початком повномасштабної війни 1 грудня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України. Загинув 16 січня 2023 року поблизу села Червонопопівка Сіверськодонецького району Луганської області.

Свій останній спочинок Юрій Ханас знайшов 28 січня 2023 року у місті Здолбунів на Молодіжному кладовищі.

26 травня 2023 року посмертно нагороджений званням «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».

Вічна пам’ять Герою

Владислав Чудакоров

Захисник України

Владислав Чудакоров народився 25 червня 1998 року в Донецьку. У п’ятирічному віці переїхав із мамою до села Станькова, де народився його молодший брат. Навчався у місцевій школі, згодом — у політехнічному коледжі та Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу за спеціальністю «Механічна інженерія».

Працював в Івано-Франківську, захоплювався малюванням і металообробкою. З початком повномасштабної війни добровільно став на захист України. 5 серпня 2022 року був мобілізований та проходив службу в Державній прикордонній службі України.

19 липня 2023 року відзначився під час боїв на Донецькому напрямку, утримуючи відвойовані позиції. 4 серпня 2023 року загинув у бою поблизу Курдюмівки.

Похований у рідному селі. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Вічна пам’ять Герою

Володимир Вовк

Захисник України

Володимир Вовк народився 10 липня 1987 року в селі Оболоння на Калущині. У 1990 році разом із батьками переїхав до Калуша, де проживав упродовж багатьох років. Закінчив Калуський хіміко-технологічний технікум. Працював у різних установах.

У 2019 році поїхав працювати до Польщі, де перебував до початку повномасштабної війни. 25 лютого 2022 року повернувся в Україну, щоб стати на захист Батьківщини, вважаючи це святим обов’язком кожного українця.

Вірний військовій присязі, гідно та віддано служив стрільцем третього відділення першого взводу третьої стрілецької роти. 15 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі воїн загинув.

Вічна пам’ять Герою

Сергій Драбич

Командир штурмового відділення, позивний «Джула»

Сергій Драбич (позивний «Джула») народився 13 жовтня 1987 року в Калуші, зростав у селі Верхня. Навчався у Калуському хіміко-технологічному технікумі, згодом — у Львівській політехніці. Активно займався спортом і хореографією, був учасником КВК та головою профбюро.

З 2013 року працював на ТЕЦ, того ж року одружився. У 2014 році в родині народилася донька Соломійка. Завдяки старанності став майстром зміни та продовжував навчання у Львівській політехніці. У 2021 році виїхав на заробітки до Бельгії.

Після початку повномасштабної війни повернувся в Україну і 15 березня 2022 року став на захист Батьківщини. У вересні 2022 року народився його син Максимчик, якого Сергій, на жаль, так і не встиг побачити.

Обіймав посаду командира 1-го штурмового відділення штурмової роти військової частини Т0950. Загинув 29 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в селі Іванівське Бахмутського району.

Вічна пам’ять Герою

Іван Баволяк

Командир самохідного артилерійського взводу

Іван Баволяк народився та проживав у Калуші. Закінчив Калуський хіміко-технологічний технікум із відзнакою, згодом навчався в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. У 1997 році одружився, став батьком доньки.

Свій шлях захисника України розпочав під час проведення АТО/ООС, вступивши до лав Збройних Сил України. Після служби працював за кордоном, однак із початком повномасштабної війни без вагань повернувся, щоб знову боронити державу. Служив командиром 1-го самохідного артилерійського взводу.

Був добрим, енергійним і відданим своїй справі. Постійно прагнув вдосконалюватися, цінував дружбу та життя.

3 лютого 2024 року серце воїна раптово зупинилося під час проходження реабілітації. Похований 5 лютого 2024 року на міському кладовищі Калуша.

Вічна пам’ять Герою

Володимир Данилів

Стрілець-санітар, захисник України

Володимир Данилів народився і виріс у Калуші. Навчався у ліцеї №6 та Калуському хіміко-технологічному технікумі. Після служби в Збройних Силах України здобув вищу освіту у Львівському поліграфічному інституті.

Працював на ВАТ «Оріана», а також на поліграфічних підприємствах у Брошневі-Осаді, Одесі, Тернополі та Івано-Франківську. Дбав про родину, був відповідальним і працьовитим.

З вересня 2022 року служив стрільцем-санітаром у лавах Збройних Сил України, воював у найгарячіших точках фронту. 20 лютого 2024 року загинув від ворожого обстрілу на Донеччині. У липні йому мало виповнитися 52 роки.

Вічна пам’ять Герою

Мар’ян Русинкевич

Молодший сержант, бойовий медик

Мар’ян Русинкевич народився 12 серпня 1992 року в Калуші. Навчався у школі №7, Калуському політехнічному коледжі та Тернопільському університеті за спеціальністю інженер-електрик. У 2010 році познайомився з майбутньою дружиною Соломією, разом виховували двох синів — Матвія і Макара.

Був життєрадісною та доброю людиною, мав власну справу, яка дарувала людям радість. З початком повномасштабної війни у вересні 2022 року став до лав захисників України.

Служив молодшим сержантом, бойовим медиком стрілецького взводу. Відзначений медалями «За хоробрість в бою», «За бойову звитягу» та іменним знаком командира 102-ї Сталевої бригади. Загинув 25 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі.

Вічна пам’ять Герою

Богдан Смирнов

Солдат, оператор ПТРК

Богдан Смирнов народився 2 липня 1977 року в Калуші. Навчався у школі №7, а згодом здобув спеціальність у Калуському політехнічному коледжі. Одружився з Іванною, у шлюбі народився син Руслан у 2005 році. У 2017 році вдруге одружився. Працював в Івано-Франківську на ДП ВО «Карпати» та у Буковелі.

У лютому 2024 року Богдан Смирнов був призваний на військову службу. Служив оператором розрахунку відділення протитанкових ракетних комплексів у складі роти ПТРК, віддано виконував свій обов’язок, захищаючи Україну.

14 жовтня 2024 року загинув на Донеччині під час бойового завдання, мужньо виконавши військовий обов’язок за свободу та незалежність України. Похований на Алеї Слави міського кладовища у Калуші.

Вічна пам’ять Герою

Віталій Поліщук

Воїн ЗСУ

Віталій Поліщук народився на Шумщині (с. Мирове), проте більша частина його життя була тісно пов’язана з Калушем. Тут він закінчив школу та коледж, працював на «Карпатнафтохімі» та заводі будівельних металоконструкцій. Друзі згадують його як надзвичайно доброзичливу, спокійну та безвідмовну людину.

Його шлях воїна розпочався ще у 2014 році: спочатку Майдан, а потім служба в АТО. Віталій був одним із небагатьох, хто вижив у «Дебальцівському котлі». Під час повномасштабного вторгнення 2022 року він одним із перших повернувся на фронт, де воював разом із братом Ігорем на Бахмутському напрямку.

Побратими згадують Віталія як професіонала та вірного друга. На його бойовому рахунку — знищені танки, БМП та інша техніка ворога. В останньому повідомленні рідним він писав: «У мене все добре». 20 лютого 2023 року 36-річний Віталій Поліщук загинув у бою на Донеччині. Похований з військовими почестями у Калуші на Алеї Слави.

Вічна пам’ять Герою

Роман Слюзар

Воїн ЗСУ

Роман Слюзар народився 28 квітня 1978 року в місті Калуші. Навчався в Калуській школі №3 та Калуському хіміко-технологічному технікумі. У 2000 році закінчив Івано-Франківський національний університет нафти і газу. Працював на ТОВ «Карпатнафтохім», користувався повагою колег та керівництва. Захоплювався садівництвом та проводив вільний час за улюбленою справою. У 2018 році здобув другу вищу освіту у Львівському аграрному університеті.

У липні 2023 року Роман добровільно став на захист України. Гідно та віддано виконував свій військовий обов’язок, був начальником служби пально-мастильних матеріалів логістики однієї з військових частин.

Відданий військовій присязі, 25 липня 2025 року Роман Слюзар загинув внаслідок проникаючого осколкового поранення в одній з київських лікарень.

Вічна пам’ять Герою

Вадим Манюк

Воїн ЗСУ

Вадим Манюк народився 1995 року у Калуші, дитинство провів у селі Красне. Навчався в ліцеї №4, захоплювався волейболом, а згодом продовжив освіту у Калуському політехнічному коледжі. Ще юнаком проявляв активну громадянську позицію — був учасником Революції Гідності, а з 2015 по 2018 рік захищав Україну в зоні АТО. У 2016 році Вадим створив сім’ю та виховував сина Давида.

З початком повномасштабного вторгнення у березні 2023 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником кулеметного взводу 1-го стрілецького батальйону однієї з військових частин.

Із 26 березня 2025 року Вадим вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що 24 березня 2025 року молодший сержант Вадим Манюк загинув на Донеччині, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок та залишаючись вірним присязі українському народові.

Вічна пам’ять Герою

Валентин Андрусів

Воїн ЗСУ

Валентин Андрусів народився 14 лютого 1995 року. Навчався у Калуській ЗОШ №3, а згодом – у Калуському політехнічному коледжі. Продовжив навчання у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. Працював, будував плани, які перекреслила війна.

На захист рідної Батьківщини став у травні 2022 року. Валентин гідно та самовіддано служив майстром 8 екіпажу безпілотного літального апарату взводу БлАК 2 батальйону ТрО однієї з військових частин.

Відданий військовій присязі на вірність українському народові, Валентин Андрусів загинув 3 листопада 2025 року на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання, захищаючи свободу та незалежність України.

Вічна пам’ять Герою

Валерій Надвірнянський

Сержант ЗСУ

Народився 1971 року в селі Завій Новицької територіальної громади Івано-Франківської області. Проживав у місті Калуші. Освіту здобував у Калуському політехнічному коледжі.

З початком повномасштабної війни росії проти України став на захист держави. Проходив службу у складі Збройних Сил України, обіймав посаду командира відділення та командира машини механізованого взводу.

21 листопада 2025 року Валерій Надвірнянський загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, мужньо виконуючи військовий обов’язок і залишаючись вірним присязі українському народові. Похований у рідному селі Завій.

Вічна пам’ять Герою

Микола Катола

Солдат ЗСУ

Народився 1970 року в місті Калуші Івано-Франківської області. Проживав у Калуській громаді. Освіту здобував у Калуському політехнічному коледжі.

Під час повномасштабної війни росії проти України був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу як солдат резерву запасної роти однієї з військових частин, сумлінно виконуючи покладені обов’язки.

11 серпня 2024 року Микола Катола загинув на Донеччині внаслідок поранень, отриманих під час виконання бойового завдання. Він віддав своє життя, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Вічна пам’ять Герою

Руслан Гаврилюк

Воїн ЗСУ

Народився 29 лютого 1992 року в м. Калуші. У 1999 році пішов у перший клас ліцею №5, де здобув середню освіту. Пізніше закінчив Калуський політехнічний коледж. Працював в Україні та за кордоном.

26 липня 2025 року став на захист рідної України. Служив водієм-електриком-мотористом відділення безпілотних літальних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем аеромобільного батальйону однієї з військових частин ЗСУ.

Руслан загинув 23 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, в районі бойових дій на Донеччині. По життю Руслан був простим та добросовісним, допомагав усім, хто потребував, бо мав добре та чуйне серце.

Вічна пам’ять Герою